Тиждень психології в Центрі розвитку дитини задумувався як своєрідна форма взаємодії ,діалогу між педагогами, батьками та дітьми закладу. Така форма роботи дозволила:

- підвищити інтерес до психології, та насамперед до психолога;

- показати альтернативні форми роботи як з дітьми закладу так і з дітьми які знаходяться під патронатом;

- сформувати зацікавленість дорослих світом дітей;

- виразити почуття, думки, переживання в доступній для дитини формі;

- активізувати творчу діяльність дітей.

Дуже вдалою була акція для педагогів «Аптечка для душі». Кожен педагог мав можливість витягнути листочок з позитивним побажанням, установкою, прислів'ям, а також висловлюваннями відомих педагогів стосовно виховання дітей, які вкладалися в «Аптечку». Акція сприяла підняттю настрою, побудови позитивних взаємовідносин з колегами та дітьми, об'єднанню всього дошкільного навчального закладу.

Приємно було спостерігати інтерес, що проявлявся до акції «Оживи кляксу».  Педагоги разом з дітьми  стали авторами цікавих малюнків з зображенням клякс з різними позитивними емоціями. Ця акція сприяла розкриттю та розвитку творчих можливостей малюків та вмінню працювати разом.

Для дітей старшого дошкільного віку було проведене заняття з креативного розвитку «Ми – чарівники та винахідники»

Мета: сприяти креативному розвитку та розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку; створити позитивний емоційний настрій, умови для розкриття можливостей кожної дитини.

 Останній день був позначений як «День посмішок та компліментів». В цей день діти бажали один одному тільки добра, говорили якомога більше компліментів, а також співробітникам дошкільного закладу та своїм вихователям. Всі ділилися своїми враженнями, отриманими результатами. Думаємо, що «Тиждень психології» вийшов цілісним і завершеним, адже вдалося залучити всіх співробітників, батьків і дітей.

 

 

 

Роль батьків в організації змістовного дозвілля дітей

Проблема організації сімейного дозвілля набуває все більшої актуальності.

В організації сімейного дозвілля велике значення має уміння дорослих розумно використовувати свої вільні години і навчити цьому дітей. Це уміння залежить від організованості, розпорядливості, діловитості в усьому, від розуміння того, що час – це те багатство, яке нічим не заповнюється. А навчити цьому дітей треба зі встановлення і підтримки правильного режиму дня, розподілу трудових обов’язків у родині, виконання простих сімейних і загальнолюдських правил.

Проте його організація ускладнюється тим, що потрібно знайти такі форми дозвілля, які були б цікаві усім членам родини, незалежно від віку. Тому батькам слід допомогти своїм дітям зробити їхній спільний відпочинок більш змістовним і цікавим за допомогою наступних запропонованих рекомендацій:
1. Зацікавлюйте дітей класичною музикою, живописом, художньою літературою, читаючи разом із ними та обговорюючи їх.

Відвідуйте театри, музеї, виставки, історичні, архітектурні і культурні пам’ятки, оскільки вони – джерело знань та емоційних вражень.

2. Якщо ви хочете бачити дітей щасливими, допоможіть їм зберегти своє здоров’я. Постарайтеся зробити так, щоб у вашій родині заняття фізкультурою й спортом стали невід’ємною частиною спільного дозвілля:

Поважайте спортивні інтереси та вподобання своєї дитини!

Підтримуйте її бажання брати участь у спортивних заходах класу й школи!

Самі беріть участь у спортивних заходах класу й школи: це сприяє зміцненню вашого авторитету в очах власної дитини!

Робіть зі своєю дитиною прогулянки свіжим повітрям усією родиною, походи й екскурсії!

Як можна більше вільного часу проводьте на повітрі, граючи у футбол, волейбол, катаючись на санках, ковзанах і лижах.

3. При можливості відвідуйте з дитиною церкву, оскільки вона організовує не лише дозвілля, але і різноманітні духовні вечори, зустрічі з відомими культурно-релігійними діячами, диспути, лекції, кінолекторії, різноманітні духовні прощі, в тому числі й міжнародні.

4. Важливе місце в дозвіллі дітей займає перегляд кінофільмів і телепередач. Завдання батьків – не допускати надмірного захоплення цими формами дозвілля. Доцільно, щоб школяр дивився не тільки художні, але й документальні, хронікальні і науково-популярні фільми разом із своєю сім’єю.

5. У багатьох сім’ях існує добра традиція проводити вільний час, особливо вихідні дні, у спільних прогулянках. Якщо у Вас не має такої традиції, зробіть її! Такі прогулянки мають і велике пізнавальне значення, якщо батьки розповідають дітям про навколишню природу, про визначні пам’ятки свого міста чи села.

6. Батькам необхідно пам’ятати, що найдужчими засобами формування духовного багатства дітей і їхнього дозвілля є найчастіше не формальні виховні впливи, а непрямі:

читання і розповідання казок (пізніше – інших книг), бесіди про життя простих і видатних людей;

іграшки, а потім прилучення до творчих аматорських занять;

прогулянки до лісу, спільне відвідування кіно, театрів, виставок, музеїв.

7. Для формування емоційного світу дітей (та й самих дорослих) треба розвивати й удосконалювати таку форму дозвілля, як спільні ігри (маються на увазі ігри інтелектуальні: шахи, шахмати, настільні ігри, складання пазлів, “морський бій”, доміно). Візьміть, наприклад, домашні географічні подорожі, історичні вікторини, різні лінгвістичні змагання, які допомагають батькам і дітям розвивати свої інтелектуальні можливості, нахили, здібності.

8. Дуже важливо в організації культурного дозвілля в родині розвивати аматорські заняття (колекціонування, технічне конструювання, в’язання, малювання, розфарбовування, ліплення, фотографія, збирання грибів, вирощування квітів, риболовля і т. ін.), туризм, проведення інтелектуально насичених сімейних вечірок. Головне – треба виховувати гарні звички культурного відпочинку і пам’ятати при цьому, що вони втрачаються легше, ніж здобуваються. Звички позитивного дозвілля залишаються надовго, якщо стають традицією. Створення і підтримка сімейно-побутових традицій і організація культурного дозвілля в родині – основна умова формування особистості.

9. Проводьте родинні свята разом, зберігаючи традиції вашої сім’ї (наприклад: розмальовування Пасхальних яєць, випікання Пасхи, колядування та ін.), які обов’язково згуртовують батьків та дітей, зацікавлюють батьків внутрішнім світом дитини, зменшують або й зовсім усувають негативні соціальні впливи на дитину.

10. Використовуйте гру в дозвіллі з дитинною. Практика свідчить про те, що великі можливості для стимулювання активності підлітків у сфері дозвілля створюють ігрові ситуації. Гра – це свобода емоційних проявів, психологічне розкріпачення учасників, що робить духовну цінність засобом спілкування, єднання і зближення.

Важливо, щоб кожна людина займалася улюбленою справою і виконувала ті соціальні функції, які більше всього відповідають її інтересам і можливостям.

Тим більше важливо, що проводячи дозвілля разом, батьки і діти краще пізнають один одного, знаходять оптимальні шляхи взаєморозуміння – а все це робить родину повноцінною у високому розумінні цього слова.

У дітей, які не знають, що їм робити в час дозвілля, псуються і голова, і серце, і моральність. Допоможіть своїй дитині вибрати корисне завдання.

Пам’ятайте, батьки! Вашу дитину виховують кожна хвилина життя, кожний куточок землі, кожен крок, слово, справа, з якими її особистість стикається ніби випадково, мимоволі.

 

 

Як розвивати в дітей творчі здібності

Багато людей вважають, що творчість є вродженим талантом, яким можуть володіти лише деякі діти, у той час як інші його позбавлені. Але насправді творчість – це більше навичка, ніж вроджений талант, і батьки можуть допомогти своїм малюкам успішно її розвивати.

Як ключ до досягнення успіху у практично будь-якому виді діяльності, творчість є найважливішим компонентом здоров'я та щастя, а також основною навичкою, яка важлива для всебічного розвитку дітей. Творчість не обмежується художнім і музичним проявом, вона має першорядне значення також і в науці, математиці, навіть у соціальному й емоційному інтелекті. Творчі люди більш гнучкі та вмілі при вирішенні проблем, що робить їх здатними краще адаптуватись до технологічних досягнень і змін будь-якого роду, а також допомагає використовувати нові можливості.

Багато дослідників вважають, що ми докорінно змінили життя дітей і завдали шкоди їх творчому розвитку. Виробники іграшок і розваг пропонують дітям безліч заздалегідь продуманих персонажів, образів, реквізиту й сюжетних ліній, які не вимагають залучення уяви. Під час гри малюкам більше не треба уявляти, що палиця – це меч, або придумувати історії: вони можуть грати в зоряні війни зі спеціальним світловим мечем джедая в уже готових костюмах для кожної дійової особи.

Ось кілька порад про те, як розвинути творчі здібності в дітей:

1. Надайте малюкам ресурси, необхідні для творчого самовираження. Головним ресурсом є час. Важливо давати малюкам достатньо часу на неструктуровані, керовані самими дітьми творчі ігри без втручання дорослих, які не потребують дорогих матеріалів.

Простір – це ще один ресурс, необхідний дітям. Якщо ви не прихильник вселенського творчого безладу, відведіть дітям спеціальне місце, де вони можуть улаштовувати безлад.

Коли хто-небудь наступного разу буде питати у вас про подарунок вашій дитині, запропонуйте в якості варіантів приладдя для малювання, дешевий фотоапарат, деталі маскарадних костюмів, будівельні іграшки тощо. Зберігайте всі ці матеріали в досяжному для дитини місці.

2. Зробіть свій дім творчою лабораторією. Крім надання часу та простору необхідно всіляко культивувати творчу атмосферу.

Придумуйте з дітьми різні творчі ідеї, але не піддавайтеся спокусі оцінювати ідеї, висловлені ними самими. Наприклад, за вечерею ви можете провести колективне обговорення заходів у майбутні вихідні, спонукаючи дітей придумувати заняття, якими вони ніколи раніше не займалися. При цьому не висловлюйте своєї думки про те, які ідеї можна втілити в життя, а які ні, і не вирішуйте, які з них краще, а які гірше. Зосередьте увагу на самому процесі творчості – на генерації (а не на оцінці) нових ідей.

Спонукайте дітей робити помилки й зазнавати невдачі. Так, саме невдачі: діти, які бояться невдач і засуджень, стримують власне творче мислення. Розповідайте їм про помилки, які ви зробили останнім часом, щоб вони усвідомили, що помилятись – це нормально. Уміння сміятись над власними помилками – це щаслива звичка.

Радійте інноваціям та творчості дітей. Завісьте всі стіни в домі малюнками й іншими свідченнями їх творчого самовираження. Розповідайте малюкам про своїх улюблених митців, музикантів і вчених. Діліться з дітьми своїм захопленням архітектурою, фотографією або тією новою рок-групою, яку вам зараз хочеться слухати постійно. Оволодівайте технічними нововведеннями, щоб діти росли з переконанням, що зміни цікаві й захоплюючі, вони зовсім не пригнічують і не лякають.

3. Дозвольте дітям вільно й самостійно вивчати їхні ідеї й робити те, що вони хочуть. Не командуйте. Вистачить жити у страху через те, що з ними станеться щось погане на дитячому майданчику або вони не вступлять у престижний виш. Імовірність того, що станеться щось погане, дуже мала, а вступ у престижний університет не гарантує щастя в житті.

Зовнішні обмеження – ходіння по струнці – шкодять гнучкості мислення. В одному дослідженні проста демонстрація того, як треба збирати модель, зменшила кількість творчих способів, за допомогою яких діти виконували це завдання.

4. Заохочуйте дітей читати для задоволення й займатись мистецтвом. Обмежте час, який вони проводять перед телевізорами й комп'ютером, щоб у них з'явилось більше можливостей для творчої діяльності, наприклад, для участі у спектаклях, малювання, читання книг улюблених авторів.

5. Давайте дітям можливості висловлювати думки, що відрізняються від ваших. Нехай вони не погоджуються з вами. Заохочуйте дітей шукати різні способи розв’язати одне завдання. Коли вони успішно зроблять це, просіть дітей знову розв’язати його, але вже іншим способом (прийти до тієї ж відповіді, але зовсім іншим шляхом). Потім попросіть їх придумати всі можливі варіанти.

6. Не винагороджуйте дітей за творчість: стимули заважають творчому процесу, знижуючи якість відповідей і гнучкість мислення. Дозвольте дітям оволодіти майстерністю в тій сфері творчої діяльності, до якої вони внутрішньо мотивовані, і не намагайтесь мотивувати їх заохоченнями та стимулами. Наприклад, замість того щоб винагороджувати дитину за заняття на фортепіано, дозвольте їй займатись тим, від чого вона отримує більше задоволення, – можливо, малюванням або вивченням комах.

7. Постарайтеся припинити перейматися із приводу досягнень дитини. Надавайте більше значення процесу, а не результату. Один зі способів зробити це – ставити дитині відповідні запитання, наприклад: «Ти весело провів час?», «Ти вже закінчив роботу?», «Що тобі сподобалось найбільше в цьому занятті?».